- розколочений
- —————————————————————————————розколо́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розколочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен.Який часто і сильно б ється, колотиться від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце) … Український тлумачний словник
розталабований — а, е, діал. Розмішаний, розколочений … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки